У Сінгапурі тестують новий тип обчислювальної системи, в якій живі людські нейрони працюють разом зі звичайною електронікою. Дослідники сподіваються використовувати такі біокомп’ютери для вивчення мозку, розробки ліків і створення енергоефективніших способів обробки інформації.
У проєкті беруть участь Медична школа Національного університету Сінгапуру, оператор датацентрів DayOne та австралійський стартап Cortical Labs.
У серпні 2026 року Інститут наук про життя NUS отримав 20 біологічних обчислювальних блоків CL1.
У кожному з них містяться сотні тисяч живих нейронів людського походження, вирощених зі стовбурових клітин.
Клітини взаємодіють з електронними компонентами, які передають їм сигнали та отримують відповідь.
Кожен блок CL1 оснащений системою життєзабезпечення, що має підтримувати нейрони живими приблизно шість місяців.
Професор NUS Medicine Рікі Патані зазначив, що поєднання живих нейронів з інженерними системами може допомогти дослідникам краще зрозуміти механізми навчання та адаптації на біологічному рівні.
Розробники розглядають кілька потенційних сфер застосування технології.
Серед них — тестування лікарських препаратів, дослідження неврологічних захворювань, робототехніка, кібербезпека та системи виявлення шахрайства.
Водночас технологія поки залишається експериментальною.
Її реальна енергоефективність порівняно зі звичайними комп’ютерами ще не підтверджена достатніми практичними даними.
Cortical Labs раніше вже демонструвала здатність мереж живих нейронів взаємодіяти з комп’ютерними іграми.
У 2021 році дослідники створили систему приблизно з 800 тисяч клітин мозку людини та мишей, яка могла реагувати на сигнали в грі Pong.
Дослідники припустили, що нейрони адаптувалися до зворотного зв’язку, хоча точний механізм такої поведінки остаточно не встановлений.
Компанія також демонструвала систему, в якій живі нейрони брали участь в управлінні грою DOOM.
При цьому традиційні комп’ютерні чипи продовжували обробляти графіку та логіку гри, а нейрони отримували вхідні сигнали й генерували команди.
За можливостями універсальних обчислень біологічні системи поки значно поступаються звичайним комп’ютерам.
Їхня потенційна перевага пов’язана насамперед зі здатністю біологічних нейронних мереж навчатися та адаптуватися при відносно низькому енергоспоживанні.
Розвиток таких технологій також породжує етичні питання про те, чи можуть дедалі складніші мережі живих нейронів у майбутньому набути ознак свідомості або здатності відчувати страждання.
Наразі достовірних доказів того, що нейрони, використані в сінгапурській системі, мають свідомість, немає.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover